Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) ухвалило рішення відмовитися від підписання протоколу про результати проведених 8 січня електронних торгів у системі “Прозорро.Продажі” щодо реалізації 460 гектарів земель на полонині Боржава у Закарпатській області.
Це сталося після суттєвого суспільного резонансу і численних публікацій на цю тему в засобах масової інформації. А також після того, як стало відомо, що Офіс Генерального прокурора та Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочали 12 січня 2026 року у зазначеному контексті досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом можливих неправомірних дій службових осіб Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).
"Отримана в ході перевірки інформація свідчить про наявність ознак пов’язаності, які за міжнародними стандартами asset recovery вважаються неприйнятними, оскільки можуть створювати ризик фактичного повернення активу під контроль колишніх власників", – йдеться у повідомленні АРМА.
Згідно з ним АРМА направило офіційні звернення до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для отримання процесуальної оцінки встановленої пов’язаності.
"Після отримання позиції компетентних органів Агентство забезпечить подальші кроки відповідно до законодавства, зокрема проведення нової оцінки та організацію повторного аукціону з урахуванням оновлених підходів до управління арештованими активами, передбачених законом про реформу АРМА", – зазначено у повідомлені.
Агентство також запевняє, що приклад продажу земель на полонині Боржава використано для вдосконалення підходів до перевірки учасників аукціонів з метою "інституціоналізації превентивних антикорупційних запобіжників, а не реагування постфактум".
Наголошується, що електронна система "Прозорро.Продажі" забезпечує конкурентність і прозорість торгів, тоді як АРМА несе відповідальність за кінцевий результат – недопущення повернення активу під контроль осіб, пов’язаних із кримінальними правопорушеннями.
Як повідомлялося, земельні ділянки загальною площею 460 га на полонині Боржава були передані в управління АРМА на підставі вироку Вищого антикорупційного суду від 5 липня 2024 року.
8 січня 2026 року АРМА продало з аукціонів вказані ділянки всього за 89,5 млн грн.
Зазначені землі було розділено на три лоти, за якими одночасно провели три аукціони.
У торгах з продажу 41 земельної ділянки за 5,4 млн грн (стартова ціна – 10,4 млн грн), а також 208 ділянок і станції канатно-крісельної дороги зі станцією гірськолижного витягу за 39,1 млн грн (стартова – 75,2 млн грн) переміг Андрій Вінграновський. Тоді як Ігор Власюк був визнаний переможцем аукціону з продажу 245 земельних ділянок за 45 млн грн (стартова ціна – 88,2 млн грн).
Інвесторів будівництва гірськолижного курорту "Боржава" держава почала шукати ще 2013 року для реалізації проєкту "Олімпійська надія-2022: створення спортивно-туристичної інфраструктури". Втім, низку проєктів, серед яких і "Олімпійська надія-2022", не було реалізовано через розкрадання коштів службовими особами Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами, яке на той момент очолював Каськів, та ДП "Державна інвестиційна компанія", як було виявлено детективами Національного антикорупційного бюро України.
Оскільки торги відбувались у формі "голандського аукціону" (починаються із стартової ціни, яка поступово знижується поки хтось перший не погодиться придбати актив), а в кожному з аукціонів брав участь лише один претендент, продаж відбувся фактично за мінімально можливими цінами.
Так ділянку площею 26,7366 га за 5,4 млн грн (стартова ціна 10,4 млн грн) придбав Андрій Вінграновський. Він же став власником 199,1488 га, заплативши 39,1 млн грн при початковій ціні 75,2 млн грн. Ділянку площею 234,77 га за 45 млн грн (стартова 88,2 млн грн) придбав Ігор Власюк.
Таким чином середня вартість однієї сотки придбаної на аукціоні землі становить близько 2 тис. грн.
У листопаді 2024 року в АРМА розраховували отримати за ці землі більш ніж 1 млрд грн.
За даними Оpendatabot, Вінграновський є власником ТОВ "Омбрі Інвестмент", яка входить в "корпоративну групу родини Льовочкіних". Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної.
Власюк є засновником ТОВ "Боржава Есет", кінцевим бенефіціарним власником якої є Вінграновський.
А перед цим, як повідомила журналістка-розслідувачка Олена Мудра, Закарпатська прокуратура не захистила заказник "Темнатик" і праліси на схилах Боржави від забудови курортом Каськіва-Львочкіна.
У серпні 2025 року видання Bihus опублікувало матеріал в якому йшлось про те, що народний депутат від "Платформи за життя і мир" (раніше заборонена політична партія Віктора Медведчука "Опозиційна платформа – За життя""), очільник Адміністрації президента за часів Віктора Януковича Сергій Льовочкін планує будівництво гірськолижного курорту "Боржава".
Раніше ці об’єкти були конфісковані судом у компаній, пов’язаних з колишнім членом команди експрезидента Віктора Януковича, чинним депутатом Закарпатської обласної ради Владиславом Каськівим (обирався від "ОПЗЖ", нині позафракційний).
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна (фракція "Слуга народу") також стверджує, що переможцями цих аукціонів стали особи, пов’язані з Сергієм Льовочкіним та Владиславом Каськівим.
ДО ТЕМИ:
АРМА продало Льовочкіну 460 гектарів раніше вкраденої ним з Каськівим землі на полонині Боржава по 2 тис. грн за сотку
Влада продажем через АРМА вирішила "легалізувати" вкрадені Каськівим-Льовочкіним і арештовані судом землі під курорт на Боржаві
АРМА вкотре виставило на продаж гірський курорт Каськіва у Пилипці і землю на Боржаві за 347 млн грн
Детективи НАБУ зацікавились Льовочкіними у контексті скупки землі на Боржаві під Олімпіаду за виведені з бюджету гроші – "Схеми"
Боржава, Каськів, Льовочкіни: як Єрмак і Зеленський втілюють "Олімпійську надію" Януковича
Боржава: Олімпіада Зеленського на землі друзів Льовочкіна
Аваков заявив, що розігнати Майдан наказав Льовочкін
Закарпаття онлайн
08 лютого 2026р.
Коментувати