Особливості оподаткування доходів нерезидентів визначені у пункті 141.4 статті 141 ПКУ.
Відповідно до пункту 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:
четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;
третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені цим пунктом, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.
Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:
введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
не були у використанні.
При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Вимоги щодо використання основних засобів застосовуються з урахуванням змін унесених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у пункті 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:
збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до пункту 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у пункті 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ;
зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
При застосуванні положень пункту 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ норми пункту 138.3 статті 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.
У разі продажу основного засобу до закінчення періоду нарахування прискореної амортизації, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся продаж такого основного засобу зобов’язаний:
збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до пункту 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у пункті 43 прим. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ;
зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3 статті 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.
Водночас зазначаємо, що різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені статтею 138 ПКУ.
Відповідно до пунктів 138.1, 138.2 статті 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Отже, якщо продаж основного засобу відбувся після закінчення періоду нарахування прискореної амортизації такого основного засобу, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів, визначеної з урахуванням положень статті 138 ПКУ.
Водночас, платник податку на прибуток визначає 2 роки для мінімально допустимих строків амортизації, які починаються з першого місяця, у якому нараховується амортизація після введення такого основного засобу в експлуатацію.
Більше інформації: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=43846
Коментувати